Ціна фінансової підтримки: на які радикальні кроки і реформи чекають від України МВФ та ЄС

Масштабні тіньові схеми, дірки в митному регулюванні та мільярдні втрати бюджету опинилися під прицілом головних міжнародних донорів України.

Для отримання десятків мільярдів євро бюджетної підтримки від ЄС і чергових траншів МВФ Україна взяла на себе зобов’язання провести реформи у чотирьох головних сферах.

Найбільше грошей держбюджет втрачає через неефективне адміністрування, контрабанду та нелегальну торгівлю.

Експерти оцінюють найбільші втрати бюджету так:

| Джерело втрат | Орієнтовний обсяг |
| —————————————————— | —————– |
| Контрабанда та порушення митних правил | 105–120 млрд грн |
| Контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами | 39–43 млрд грн |
| Фіктивне підприємництво | 38–48 млрд грн |

Тому кредитори очікують від України насамперед підвищення якості податкового і митного адміністрування.

Це змушує партнерів вимагати серйозних змін у роботі Бюро економічної безпеки (БЕБ), Державної митної служби та НКРЕКП.

Саме детінізація, на думку МВФ, є найефективнішим інструментом для швидкого наповнення державної казни.

За оцінками експертів, у деяких секторах частка тіньової економіки сягає 70%.

Для подолання цієї кризи передбачено такі потенційні напрями:

• боротьба з контрабандою;
• детінізація ринку алкоголю;
• детінізація ринку тютюну;
• детінізація ринку пального;
• скорочення фіктивного підприємництва;
• цифровізація податкового контролю.

Іншим болючим питанням фінансової стабільності є реформа енергетичного ринку і тарифів.

Кредитори вимагають поступового переходу до ринкових тарифів на газ, тепло, гарячу воду та інші комунальні послуги.

Зараз діє протилежний підхід.

Нинішня система передбачає, що населення платить нижче ринкової ціни, а різницю компенсують державні енергетичні компанії. Через це вони мають менше коштів на ремонти, відновлення пошкодженої інфраструктури, нові інвестиції.

Для розв’язання цієї проблеми кредитори пропонують конкретні необхідні кроки:

• провести аудит реальної вартості утримання низьких тарифів;
• підготувати дорожню карту лібералізації ринку;
• створити механізми соціального захисту для малозабезпечених споживачів;
• посилити незалежність енергетичного регулятора НКРЕКП.

Однак на шляху до ринкових цін стоять серйозні внутрішні перешкоди:

• чинний в Україні мораторій з 2022 року на підвищення тарифів під час воєнного стану;
• низька платоспроможність населення;
• зростання заборгованості за комунальні послуги.

Паралельно планується масштабна модернізація податкової системи та зміна правил для малого бізнесу.

Головна мета – збільшення податкових надходжень без різкого підвищення податків. Пропонується реформування спрощеної системи оподаткування (ФОП).

Реформа передбачає жорсткі заходи:

• боротьбу зі штучним дробленням бізнесу;
• припинення практики заміни трудових відносин договорами з ФОП;
• поступове наближення системи до загальних правил оподаткування.

Однією з дискусійних ідей є запровадження ПДВ для частини ФОП.

Нововведення зачеплять і звичайних громадян, які купують товари за кордоном.

Зобов’язання України – скасувати чинне звільнення від ПДВ для частини міжнародних поштових відправлень. Очікувані зміни:

• запровадження ПДВ та інших платежів для посилок вартістю понад 45 євро;
• скорочення схем ухилення від оподаткування через міжнародну електронну торгівлю.

У цього кроку є очевидні аргументи «за»:

• додаткові бюджетні надходження;
• вирівнювання конкурентних умов для українських продавців.

Водночас критики висувають вагомі аргументи «проти»:

• подорожчання товарів для споживачів;
• зменшення доступу до дешевших товарів із-за кордону.

Окремим блоком стоять вимоги щодо бюджетної дисципліни, прозорості та боротьби з корупцією.

МВФ і ЄС вимагають від України забезпечити стійкість державних фінансів.

Для цього владі доведеться виконувати такі основні завдання:

• не допускати неконтрольованого зростання бюджетних видатків;
• збільшувати внутрішні доходи бюджету;
• шукать можливості для економії державних коштів;
• підвищувати частку внутрішнього фінансування державних потреб.

Донори виділяють три ключові напрями реформи:

• мобілізація доходів бюджету;
• підвищення ефективності державних видатків;
• покращення управління державними финансами.

Проте фінансування неможливе без прозорості.

Антикорупційна реформа є центральною умовою партнерів, яка передбачає такі завдання:

• зміцнення антикорупційних інституцій;
• підвищення прозорості використання державних коштів;
• забезпечення незалежності контролюючих органів;
• посилення підзвітності посадовців.

Виконання цих вимог пов’язане не лише з кредитами, а й з іншими програмами фінансової підтримки України.

У цьому ж контексті міжнародні партнери висувають вимоги щодо управління державними активами.

Вони наполягають на покращенні корпоративного управління у державних компаніях, державних банках, державних підприємствах.

Для цього необхідно вжити таких заходів:

• посилення наглядових рад;
• прозорі конкурси на керівні посади;
• призначення менеджменту за професійними критеріями;
• підвищення підзвітності та прозорості.

У підсумку всі зобов’язання України зводяться до чотирьох магістральних напрямів:

1. Фіскальна стабільність і наповнення бюджету.
2. Лібералізація енергетичного ринку та реформа тарифів.
3. Детінізація економіки й модернізація податкової системи.
4. Антикорупційні зміни та підвищення якості державного управління.

Саме виконання цих умов визначатиме темпи надходження значної частини фінансової допомоги від ЄС та МВФ.