Заперечення дій УПА на Волині пропонують офіційно карати.
Польське радіо, посилаючись на власну Українську службу.
У польському парламенті опинилися три різні варіанти постанов щодо вшанування загиблих під час Волинської трагедії. Свої документи до Комітету у закордонних справах уже спрямували представники трьох політичних сил: Громадянської коаліції, Польської народної партії, а також «Права і справедливості». Останні виступили з радикальною ініціативою законодавчо затвердити поняття «Волинська брехня».
Така назва, за задумом авторів, має таврувати будь-які спроби спростування масових убивств.
Усі три політичні сили одностайно називають тогочасні події геноцидом польського народу і покладають провину на загони ОУН та УПА. Проте сенатор Гжегож Схетина закликає не шукати суперечностей у діях різних фракцій. «Мені здається, турбота спільна в усіх угрупованнях. Різниця лише в нюансах, але головне — ми єдині в тому, що такий закон потрібен. Ми формуємо спільну підтримку всього парламенту», — зауважив сенатор.
Паралельно офіційний Київ просить польських партнерів зосередитися на спільних викликах сучасності.
«Якщо ми шукатимемо причини для розколу, мы їх обов’язково знайдемо», — попередив речник МЗС України Георгій Тихий.
Він підкреслив, що Польща залишається для нашої держави найважливішим стратегічним партнером.
На тлі загострення дискусій колишній очільник МЗС Польщі Яцек Чапутович жорстко розкритикував ідею відібрати у Володимира Зеленського Орден Білого Орла. На його думку, такі заклики є серйозною помилкою, адже сусіди повинні розмовляти. Дипломат переконаний, що замість гучних погроз Варшава мала використати класичні інструменти впливу.
«Саме в таких випадках ми маємо діяти дипломатично. Як саме? Викликати посла — це по-перше. По-друге, висловити протест у формі ноти. У крайньому разі, хоча я вважаю це передчасним, обмежити дипломатичні відносини. Треба висловлювати своє обурення за допомогою засобів, які є в розпорядженні дипломатії», — заявив Чапутович.
Ексміністр переконаний, що складне історичне минуле не повинно руйнувати теперішні зв’язки між країнами.
Довідково
Термінологія щодо подій 1943 року суттєво відрізняється: Варшава заявляє про Волинську різанину, а Київ оперує поняттям Волинська трагедія. Націоналістичні підрозділи ОУН (бандерівського крила) та УПА тоді здійснили масову антипольську акцію. Найстрашнішим моментом польські історики називають «Криваву неділю» — ніч проти 11 липня 1943 року, коли за підтримки місцевих селян повстанці атакували приблизно 100 польських поселень.
Тоді постраждало переважно беззбройне польське населення, зокрема старі люди, жінки та діти. Очевидці згадують про жорстокі розправи за допомогою сокир і кіс.
Більшість істориків Польщі оцінюють тогочасні людські втрати у 35-40 тисяч осіб, подекуди називають 60 тисяч. Водночас у польському суспільстві часто лунає інформація навіть про 100 тисяч загиблих.
З 2016 року в Польщі 11 липня відзначають Національний день пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти мешканців Другої Речі Посполитої.
Україна визнає факти загибелі мирних людей, але нагадує про жорстокі дії у відповідь з боку Армії Крайової, від яких теж постраждали тисячі українців, тому Київ не визнає ОУН і УПА злочинними структурами.
Українська наука наголошує, що наразі немає чітких доказів того, яка саме сторона спровокувала перші вбивства.
Натомість польська сторона визнає, що на радикалізацію УПА вплинула дискримінація українців у міжвоєнній Польщі, а також кривавий досвід Третього Рейху та СРСР, які продемонстрували технічну можливість проведення етнічних чисток.
Залишити коментар