У Зашкові відкриють для відвідувачів унікальний столітній водяний млин
Головна Історія У Зашкові відкриють для відвідувачів унікальний столітній водяний млин
Історія

У Зашкові відкриють для відвідувачів унікальний столітній водяний млин

Поділитися
Поділитися

11 травня 2026 р. о 18:00 стало відомо про непересічну культурну подію на Львівщині.

Механізми пам’ятки збереглися майже у первозданному вигляді.

Про це повідомила пресслужба ЛМР.

Наступного вікенду, 16 – 17 травня, мешканців та гостей громади запрошують на спеціальну екскурсію до села Зашків.

Ця споруда – останній вцілілий свідок розгалуженої мережі з восьми млинів, що колись працювали на річці Млинівка.

Гід Ігор Селецький чекатиме гостей на вулиці Мармаша з 10:00 до 18:00, а деталі можна уточнити за номером +38 098 547 81 17. До локації щогодини курсують приміські маршрути №58 та №59 від вулиці Джерельної. Організатором виступає управління екології та природних ресурсів. Подія приурочена до Європейських днів млина.

Львівська громада бере участь у цій ініціативі завдяки міжнародному проєкту Renewat (Interreg Europe) у тісній співпраці з французькою Федерацією млинів.13

Традиція відкривати такі промислові об’єкти для широкого загалу зародилася у Європі ще 2008 року завдяки зусиллям ентузіастів та власників споруд.

Таємниці столітньої інженерії та побуту мельників

Доля об’єкта була непростою: після руйнації в часи Першої світової війни його повністю відновили у 1920-х роках.

В архівних документах зафіксовані імена власників того часу – Ізидора Зайдмана та Францішека Орловича. Останній керував виробництвом на межі 20-х та 30-х років минулого століття.

Тодішня система управління ресурсами була надзвичайно суворою. Інженери зберегли детальні креслення каналів, розрахунки висоти падіння води та дані про встановлення контрольного пункту рівня річки у 1931 році.

14

Сьогодні всередині можна побачити справжнє технічне різноманіття: тут сусідять три потужні вальцові станки та класичний жорновий механізм.

Цікавий історичний факт пов’язаний з періодом Другої світової війни. Тоді до турбіни під’єднали генератор, що дозволило забезпечити струмом та освітленням центральну частину села.

Стіни будівлі досі зберігають автентичний дух. Відвідувачі побачать старі таблички різних епох та навіть рукописні списки боржників, які мельник власноруч занотував на віконній рамі.

Варто додати, що об’єкт вже привертав увагу фахівців Міжнародного товариства млинологів під час великої експедиції Олени Крушинської у 2016 році.

Поділитися

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Гаряча стрічка

Кримінал

П’ять років заборони на в’їзд у Шенген: за вилов легендарного сома у Варшаві депортували українця

Замість трирічного тюремного терміну за законами Польщі іноземець отримав термінове видворення з країни. Чоловіку повністю скасували можливість добровільного виїзду. Також йому на п’ять...

Історія

Україна погодила ексгумацію тіл захисників Львова 1939 року

  Польські фахівці зможуть розшукати та гідно поховати бійців своєї армії, які полягли під час оборони Львова у вересні 1939 року. Відповідну офіційну...

Економіка

Верховний Суд підтвердив правила чинності давніх договорів оренди землі

Державна реєстрація безпосередньо договору визначає момент набрання ним чинності. Це правило діє для угод, підписаних до 1 січня 2013 року. Винятком є випадки,...

Історія

Свобода після років неволі: Україна повернула з російського полону 186 громадян

Черговий прорив на гуманітарному фронті дозволив вирвати з лап окупантів велику групу наших людей. Загалом під час цього 75-го обміну додому повернулися 185...

Рейтинги

Рейчел Макадамс фільми за оцінками критиків та глядачів

Ми теж колись гуглили «яка актриса грала в “Щоденнику пам’яті”» і не одразу згадували ім’я. Рейчел Макадамс — одна з тих, кого впізнаєш...

Культура

У зоні ЮНЕСКО демонтують «екскременти»: Львів збунтувався проти коників на пам’ятниках

Маленькі керамічні фігурки Дениса Шиманського спричинили грандіозне обурення мешканців. Офіційну скаргу на гарячу лінію «1580» подав пам’яткоохоронець Василь Петрик. Він вимагає негайного знесення...

Схожі статті